Свято Явдохи або «Весна прийшла».

06
Мар
2019
Свято Явдохи

Свято Явдохи або «Весна прийшла».

14 березня — перший день Весни. В давнину наші пращури відзначали в цей день Новий рік. Як підтвердження , і до нині збережені  давні колядки того часу,  співають і в наш час. . В народі Явдоху називали «ключницею», саме вона і відмикає «весняні води». В цей день всі, від мала до велика, виходили зустрічати Весну. Бо  казали: «Біля нашої криниці  прокинулась зелена ключка, хто не вийде Весну зустрічати, на того нападе колючка». До схід сонця господарі — чоловіки вилазили на ворота або на дерева весну виглядати. Господині — жінки йшли  на горби, весну зустрічати, пташок закликати. На схід сонця кидали три жмені зерна,промовляючи: «Прийди,весно,прийди… Прийди, прийди красна… Принеси нам збіжжя… Принеси нам квіточок .. Бавити діточок…» Наші пращури вірили в те, що примовками, закликанками, піснями можуть вплинути на сили природи. Дівчата та жінки, які підозрювали когось в суперництві, до схід сонця виходили на перехрестя і на всі чотири боки кидали по жмені проса з маком, промовляли : «На тобі проса, та ще й з маком, щоби на моїй дорозі не стояла,та мене хрещеною до ревнощів не схиляла». По сходу сонця поважні чоловіки  слухали вівсянку, якщо почують: « Сінь-сінь», то відразу починають вигукувати : « Сінь-сінь… Готуйсь діду сіяти ячмінь! Ячмінь в грязь – буде князь». Ця пташка віщувала скорий вихід селян в степ. В цей день не працювали, лише рано вранці,  в горщиках небагато перцю сіяли « на врожай овочів». Вранці всі йшли до церкви. Після служби діти просилися у матерів: «Благослови,мати,колядувати, весну зустрічати». Матері благословляли їх словами: «Благословляю! Іди колядуй,всіх зі святом вітай,здоров’я,врожаю, бажай та весну гукай. Щоб прийшла з радістю. З Божою милістю.»

хутір Галушковка на весні

хутір Галушковка на весні

Діти йшли колядувати… Співали такі колядки: «Прийшла до нас весна з великою милістю… З житом зернистим… Пшеницею золотистою… З вівсом кучерявим… З ячменем вусатим…»;  «Кидайте дядьку сани, доставайте віз… Скидайте тітко кожуха, одягайте свитку… Злізайте бабо з печі, та на гору йдіть… Весну вітати, пташок з вирію зустрічати…». В руках діти тримали пташок виготовлених з дерева та сіна, обмотаних домотканими нитками. Господарі пригощали колядників бубликами, медовими кренделиками. Молодь на горбах влаштовувала не дуже гомінкі гуляння, бо ж піст… водили хороводи навколо Весни,співали веснянки,вигукували примовлянки. Весну вибирали на вечорницях, бо вона повинна була мати гарний голос, веснянки були всі мелодійні і не прості за технікою виконання. Частина людей після служби хресною ходою йшли на підгорки, де знаходилися популяції байбаків та ховрахів. Бабаки раніше були розповсюджені по всій степовій Україні. В наш час залишися лише на Сході України. Саме 14 березня бабак просипався і вилазив з нірки. Бабаки, як і бджоли, живуть родинами і є досить розумними тваринками… є чому людям у них повчитися… В місті популяції бабаків священики справляли службу, люди біля їхніх нірок залишали сухарі, моркву, сушені яблука та груші. В хаті-гулі, там де молодь сходилася на вечорниці, в цей день ставили по середині великої хати вишню в діжці. Її посадили ще по осені, цілу зиму  вона стояла в прохолодних сінях, а на Стрітення її занесли до теплої хати, і тепер вона радувала очі  зеленими листочками і квіточками. Навколо неї дівчата водили хоровод та співали веснянок. Хлопці в цей час згортали гілочки вишні у коло і роздивлялися дівчат через них: «де ж  його суджена?»… Вважалося,  що в цей день,  через коло зроблене з гілочки вишні парубку можна було побачити свою наречену . Дівчата умивали хлопців талою водою, щоб здорові були та жінок і дітей своїх любили. Потім виходили на вулицю і кроплячи землю талою водою рухалися по біля хат та танцювали «кривий танець». Від Явдохи  до Сорока Святих , у вільний від роботи час,дорослі і малі зустрічали та славили  Весну з піснями та іграми…

Гуляння на Явдошку.

 

Свято проводилося на пагорбах, де вже пробивалася зелена трава.

Першою на святі з’являлася Весна з веснянками та   колядниками. Діти, з пташками виготовленими з сіна, колядували: «Прийшла до нас весна з великою милістю… З житом зернистим(розсівали  навколо себе зерно) Пшеницею золотистою… З вівсом кучерявим… З ячменем вусатим…». Колядників пригощали  бубличками та медовими кренделиками.

Вперед виходила  Весна в супроводі веснянок.(гурт веснянок складався з дівочок)

Всі: «Ой, весно красна, що ти нам принесла?»

Весна: «Принесла я вам на дерево цвіту, на поле жито, на травицю росу, на дівчаток красу, а на хлопців уміння. Щоб у добрі всі жили і зростали, пісні співали у решето складали».

Весна зверталася до гуляльників : «Серед моїх веснянок сьогодні  вам потрібно вибрати Веснянку-панянку, яка буде верховодити на гуляннях  від сьогоднішнього дня, аж до Свята Лелі. Починаємо грати, Веснянку-панянку вибирати.»

Перша гра «Яка ж весна без сонця і тепла?»,саме ця гра визначала ,хто стане Веснянкою «сонця і тепла».

Підкидали  вгору бублички(кренделики)  з сонячним промінцями (прив’язаними жовтими кісничками), на один менше від кількості дівчат, всі ловили їх, та яка не спіймає виходить з гри. Гра, в такий же спосіб, продовжувалася поки не залишалась одна дівчина. Їй на голову пов’язували жовту стрічку, вона-веснянка «сонця і тепла» .  Співи  в хороводі не припинялися  під час гри.

Друга гра «Яка ж весна без рясного квіту?»,визначала  Веснянку «рясного квіту»

Гра проходила в аналогічний спосіб. Тільки прив’язували до бубличків вже рожеву кісничку. І Веснянці-переможниці на голову пов’язували  рожеву стрічку.

Після кожної гри   танці та співали в хороводі.

Третя гра «Яка весна без зеленої травиці?» визначала Веснянку «зеленої травиці» (проходила в такий же спосіб, до бубличків прив’язували зелену кісничку)  Веснянка-переможниця отримувала  зелену стрічку.

Четверта гра: «Яка ж весна без пташиного співу?»визначала Веснянку «пташиного співу» (проходила в такий же спосіб, тільки до бубличків прив’язували срібні  кіснички) Веснянка отримувала  срібну стрічку.

П’ята гра: «Яка ж весна без дощику?» визначала Веснянку « блакитного дощику». (проходила в такий же спосіб, до бубличків прив’язували блакитну  кісничку). Веснянка отримувала блакитну стрічку.

Після ігор всі ставали в хоровод навколо переможниць, їх п’ять, у кожної на грудях свій медальйон: тепло – бубличок з жовтою стрічечкою, зелень – бубличок з зеленою стрічечкою, квіти – з рожевою, дощик — з блакитною, пташечка – зі срібною…  співали і вітали їх.

Та вибір   Веснянки-панянки продовжувався.

Іспит перший: Веснянко, повідай нам свою Веснянку- Закликанку! .

Кожна з дівчат  віршем , співом,  танцем або в інший спосіб, демонструвала свою закликану, закликаючи весняне тепло,сонячне світло.

Іспит другий: Веснянко, звесели гурт грою-хороводом . Веснянка з гуртом проводила  весняну гру.

Іспит третій: Веснянко, заспівай пташині колисанку. Веснянка гойдаючи на пісному млинчику пташеня співала  колисанку. Після закінчення іспитів

Потім Весна проносила по кругу тарелю з бубличками на яких пов’язані стрічки веснянок,жовта стрічка тепло, блакитна — дощик, рожева – квіти, зелена – травиця, срібляста – пташечка (бубличків усіх однакова кількість). Кожен брав по одному бубличку від  тої Веснянки яка най більше сподобалась. Яких бубликів, після обходу кола, на тарелі найменше зостанеться, та й Веснянка — Панянка.

Навколо Веснянки-Панянки малі діти водили хоровод райдугу, а старші танцювали кривий танець.

 

Після обрання, Веснянка-Панянка вже веде сама далі свято.

14 березня — перший день весни,колись давно — це був перший день нового року,замість ялинки наші пращури ставили вишеньку, прикрашали її стрічками та водили хороводи навколо неї. В деяких селах на Сході України  ставлять і в наш час в цей день   вишеньку, прикрашають її квіточками, стрічечками та поводять хоровод навколо неї. Незаміжні та нежонаті підходять до вишеньки та згортають гілочки в очко і вдивляються, чи не проходить мимо них їх доля.

На святі в піснях славили і славлять новий господарський рік,весну з її окрасами: теплом, зеленню, квітами, пташками, дощиком.

Та є ще  один давній звичай, в цей день, « закопування в землю горщика з кашею». Виносили дівчата на рушнику горщик з кашею, а хлопці звільняли від трави заготовлену ще з осені ямку і сажали в неї горщик з кашею. Загортали горщик з  кашею теж  руками, бо лопати з горища діставали лише на Благовіщення.

Всі ставали  в хоровод навколо закопаного горщика  і співали: «Закопали горщик каші, ще й кілком прибили , щоб на нашу Вулицю з усіх країв  парубки ходили».

Свято закінчувалося хороводом навколо Весни та Веснянки-Панянки та  молодіжними весняними іграми.

Свято Явдохи або «Весна прийшла».

Свято Явдохи або «Весна прийшла».