Свято Вознесіння

09
Июн
2019
Свято Вознесіння

Вознесіння святкують на 40 день після Великодня та за 10 днів до Трійці. Це свято велике, однак до півдня працювали. І тільки після обіду починали святкувати; йшли до церкви,приймали гостей.

Ранком  господині  напікали житніх і пшеничних «драбинок», мережених млинців, коржиків з цибулею, зварили галушки з півнем, так що святковий стіл на Вознесіння був багатим.

Під вечір виходили в гай або на вигін ,де був затінок,на народні гуляння.

Починали з хороводу, який мав назву «вознесінський міст», ставали по двоє обличчям один до одного бралися за руки і в танці рухалися вперед — назад, а маленькі діточки взявшись за віночок по двоє пробігали попід руками  по струмочку. Міст, як і «Вознесіньська драбинка», мали  сім «щабельків», тобто, у танці було сім пар. Якщо гурт був великий, то утворювали декілька «мостів».

Далі чоловіки брали на руки дітей, давали їм в руки обрядові  «драбинки» і просили опусти їх з висоти на землю, якщо в когось «драбинка» розбивалася, то це свідчило про те, що у нього  накопилося багато гріхів і їх треба відмолювати та відпрацьовувати добрими справами. Драбинки випікали з житнього бубличного тіста та здобного пшеничного. Житній бубличний клали за божницю. Існувало повір’я, що по ній Господь сходить з небес, щоб допомогти людям  у скрутну годину.

Випечені мережені млинці «Господу на доріжку», розвішували високо на гілках  дерев. Казали старі люди,що пташки віднесуть їх куди треба.

Традиційним був і хоровод навколо Дівчини – весни(молода дівчина у віночку ) та Жінки – жниварки (молодиця з серпом в руках). Адже на Вознесіння весну проводжали, а літо зустрічали. Дівчина — весна дарувала всім квітки, Молодиця – жниварка плоди-ягоди (вишеньки, сунички..)  Гуляння тривали до вечора, але не до пізнього, бо роботи  в цей час багато в степу, треба було закінчувати полоття, бо казали, що вже «сінокіс на носі».

Віра Аннусова

Віра Аннусова