Після обіду, в переддень Благовіщення, «будили Землю». З горища господар діставав міцно зв’язаний налигачем садово-огородній інвентар. Розв’язував його і передавав господині, та ж брала лопату і обережно вистукувала держаком на Землі хрест, такі ж дії вона проробляла і з сапкою, ось таким чином «будила Землю», яка спочивала від Третьої Пречистої до Благовіщення. Потім клала інвентар на вистуканий хрест «хрест на в хрест» та перев’язувала їх своїм червоним поясом. Знаряддя праці «спочивали» серед двору аж до ранку дня після Благовіщення. Свято 7 квітня остаточно розбуджувало Землю, тому господарю 8 квітня можна було брати лопату, і вперше в новому трудовому році, саджати фруктове деревце в своєму садку. Виконувати обряд висаджування першого деревця виходила вся сім’я. Ямку копали «зі сходами», на дно клали не солону голову риби,посередині забивали кілок до якого прив’язували саджанець, щоб була можливість обережно розкласти коріння; довше на південь, коротше на північ. Загортали коріння деревця руками, дерновою землею. Посадивши, поливали «живою водою», взяту з джерела яке постійно вирує. Потім читали над посадженим молитву: «Прошу тебе, Господи, дай деревцю силу прижитися, нехай воно буде здоровим,плодовитим і щедрим. Не дай сонцю випалити ,а вітру висушити його. Посилай час від часу на нього дощику. Амінь.»
Свято «топчу, топчу ряст, Бог здоров’я дасть» переддень Благовіщення
- posted in: Народні свята
Ввечері, 6 квітня, пекли проскури, та готували на завтра їжу, бо на Благовіщення піч не топили.
Пізно ввечері починали дивитися на небо, вибравши зірку, загадували бажання та просили Божого благословення на силу і здоров’я, бо ж весна, роботи багато і в полі і на городі..
Дівчата ввечері розчісували волосся та заплітали туго коси,бо завтра вже не можна, щоб не накликати суперечки в сім’ї та руйнування родини. На Благовіщення тільки ангели можуть переплітати нитки та волосся.
Вдосвіта готували Благовіщенську сіль, кожен член родини в спеціально зшитий мішечок кидав щіпку солі,цей власноруч створений оберіг мав магічну силу, захищав сім’ю від усього лихого .
Вранці всі йшли до церкви, несли з собою для освячення проскури, насіння, Благовіщенську сіль. Після служби молодь, протанцювавши навколо церкви кривий танець, поспішали разом з усіма додому, бо треба було виконати магічні дії з голубами,підкидаючи їх до хмарок просили: «Лети, лети до Господа, та проси для нашої Землі Божої благодаті». В цей день випускали на вулицю велику і малу худобу, «щоб ті весну відчули». Проводили дії з проскурами:пасічники «частували» ними бджіл, «щоб кусючі вчасно роїлися»; гречкосії розсівали крихти по полю, «щоб дощ не минав»; городники закопували кусочки проскури по кутках грядок, «щоб град капусту не побив».
В гості в цей день не можна було ходити,якщо якийсь небожий і наважиться все ж прийти, то його проводжали до хвіртки словами: «Та благослови тебе Господь» і з миром витісняли з двору.
В цей день не можна було одягати обновки,щоб не накликати на себе заздрощів.
По обіду всі виходили в ліски та гайки топтати ряст: «Топчу, топчу ряст! Господь здоров’я дасть. Дай Боже діждати,щоб і на той рік топтати.» Молодь та діти водили хороводи,співали веснянок,грали в рухливі ігри. Старші,жінки та чоловіки, збирали лікарську сировину: бруньки та гілочки-однолітки дерев. Дівчата з гаю приносили квітки пролісків та на ніч вмивались пролісковою водою, щоб за тяжкою працею в полі личко не змарніло..