Звичаї та обряди на Теплого Олексія.
Рано — вранці чоловіки йшли до церкви помолитися та поставити свічку Святому Олексію, захиснику бджіл від лиха та напасті всякої, бо вважали, що саме він випускає їх у весну. Цих працьовитих комах здавна цінували люди. Мед, віск, прополіс, врожайні сади та городи – це все плоди їхньої невтомної праці. Пасіки в селі були в багатьох,але не в усіх. Виявляється, що ладять кусючі не з усіма. Саме в цей день виносили вулики з омшаника на пасіку. Така робота є цілим ритуалом. Пасіка зазвичай, обгороджувалася щільно очеретом,щоб не було протягів. Бо призимки і післязимки небезпечні для всього живого. Пасічник, ще з осені, викопував з кореням деревце терну і посадивши його в дерев’яне відерце поставив у правому кутку омшаника. Першим і виносили це деревце, тричі обносили навколо пасіки,а потім опускали у заготовлену з осені ямку. Біля нього забивали кілок і прив’язували деревце кріпенько до нього, «щоб рої з пасіки далеко не тікали». Виносячи кожен вулик з омшанику, окропляли його стрітенською водою, та підносили до тернинки так ,щоб гілочкою доторкнулася до нього,безперервно читаючи молитовку: «Всемогучий Боже! Благослови нашу пасіку, храни її від будь-якої негоди і дай, Господу, щоб ми, користуючись нею, благословили тебе, Господу. Амінь.» На льоток, де була слабка сім’я бджіл кріпили висушену і оброблену голову щуки «пропускали бджіл через зуби щуки», щоб зліші були і відбивали напад сильніших.