Свято Семена на хуторі Галушківка

15
Сен
2019
Свято Семена на хуторі Галушківка

Господар рано  вранці, ще затемна, ставив свічку до образа та  молився Святому  Семену. Зорею  піднімалася Господиня і вся жіноча половина сім’ї, вони починали готувати вінички та мітелки з полинцю, обв’язували їх стрічечками,квітчали терником. По сходу сонця починали обмітати стелю і стіни, підмітати підлогу та виносити все наметене і зібране з підлоги за двері. Діти теж в цей день рано піднімалися і гучно викрикували: «Киш, мухи, до Спекотухи.  А ви, блохи, до Євдохи.» Під цю ж  закличку сміття  разом з віниками  спалювали  посеред   двору.

Після сніданку приступали до традиційних в цей день обрядів «пострижини», «саджання  на коня», «посвята в парубки», «весілля свічки з комином».

Стригли малих  хлопчаків  «під горщок», надівали на голову звичайний  глиняний горщок і волосся, що виглядало з-під нього обрізали, «щоб розум разом з обрізаним волоссям  розумну голову не покидав».

В цей день вперше саджали хлопчика самого  на коня. Для цього випадку коноводи, в святковому вбранні, на вигін виводили добрих, чистих і наряджених коней. Підсаджувати на коня  юного вершника мав батько або старший брат. Два кола коня  обводив коновод, третє – вже новоспечений вершник об’їжджав сам, під оплески присутніх.

Обряд «посвяти в парубки» або «конування» проводився теж  привселюдно. Вперед в круг виходили отаман парубоцької громади та його приближені. Саме вони і приймали рішення про  прийом «кашоїда» в парубки. Старший парубок починав  задати  питання: « Скільки років?», «Чи є старший брат ?», якщо старший брат парубок, то меншому треба було ще почекати зі вступом,поки той женеться. Також задавали  питання стосовно знань  прав і обов’язків парубка, пропонували  кілька практичних завдань: дров нарубати, дівчину через сагу перенести, малого втішити, зі старцем привітатися.

Прийнятий до парубоцької громади, на вечорниці, а вони саме з Семена і починалися, повинен нести могорич, повну торбу  питва і їжі.

Після обіду влаштовували весілля комина і свічки. Свічка  йшла  свататись  до комина та проситися в піч « своїм вогнем вона мала  дрова запалити, та  цим теплом холодного комина  зігріти». Обряд проводився з весільними піснями та всіма атрибутами. Причому гурт  ходив від хати до хати, проводячи однакові за змістом весільні обряди, поки не запалять вогонь в печі кожної оселі на крайку.

Запалена на Семена піч мала не згасати до Великодня.

Ввечері молодь збиралася вже не на вулицю, а на вечорниці.

Віра Аннусова

Віра Аннусова