Свято Петра і Павла на хуторі Галушківка

14
Июл
2019

Свято Петра і Павла на хуторі Галушківка

Центр збереження народних свят та обрядів хутора Галушківка провів народне святоСвято Петра і Павла Християнське свято Петра і Павла тісно переплітається із давніми народними традиціями, тобто моє язичницький підтекст. Рано, до світанку, молодь йшла в степ, зустрічати сонце. Хлопці рвали квіти та дарували дівчатам, а ті завивали вінки, вплітаючи в них обов’язково колосочки. Потім всі ставали в хоровод, співали хліборобських пісень навколо Парубка — колоса, адже «Петро без хлібного колоса не живе» — казали в народі. Повертаючись в село дівчата по дорозі заплітали гілочки Петрового батога (Перів батіг — лікарська рослина,яка починала квітувати саме в цей час), квітчаючи кісничками, зривали кінчики верхівок, нагадуючи всім про початок жнив. Петро і Павло покровителі пастухів, тому торбинки з їжею у них були святкові: обов’язково там лежали запашні та пухкі мандрики, запечене м’ясо молодого півника, чи реберця баранчика або козлика. Як тільки після вранішнього пасовиська худоба влягалася, пастушки об’єднувалися, викопували «Петрів стіл», розстеляли на ньому рушники та розкладали на наїдки. Заможні люди приносили пастушкам солодощі,та теж сідали з ними за «стіл» і смакували святковою їжею. Петра і Павла — велике свято, працювати і в дома і в полі заборонялося. Вранці всі йшли на службу, жінки і дівчата несли ягоди: смородину, малину, полуницю, вишні-черешні та роздавали дітям і старцям, щоб «засолодити» свою долю. Казали: « В поле на Петра ні ногою, не можна в цей день хліба тривожити, щоби колоски не попадали, а зерно з них не повисипалось». Петрів день середина літа, сонце пекуче, але ще можна було рано вранці виносити сонних дітей на призьбу, щоб петровське сонце добре вигріло їх та хворь-простуду не підпускало до них. Дівчата в цей день наривали ворожію, цю траву ще різаком в народі називають, на гілочки чіпляли різнокольорові кіснички, які відповідали іменам місцевих парубків. Клали цей букет в голови, а проснувшись рукою, не дивлячись, брали гілочку приказуючи: «Петрівочко-петрівочко, даруй мені щасливу долю». Після цього дівка звертала більше уваги на того хлопця на якого вказало «Петрівське віщування». Старшій жінці дозволялося рано-вранці вийти в поле, сісти край своєї нивки і за спиною, не дивлячись, скрутити з колосків закрутки, та обв’язати власноруч випряденою ниткою. Закрутка служила оберегом від всього недоброго та нечестивого. Нечестивці в цей день теж не дрімали, не добрі жінки теж завивали « недобрі» закрутки на чужих полях, з якоїсь причини бажаючи біди і горя цілому роду, або окремому чоловіку, казали: «Поробили на хлібах». Тому на Полу-Петра, на другий день після Петра, батько або старший з чоловіків в сім’ї, ще до сходу сонця йшли на поля, якщо бачили на своїх отрубах чужі закрутки, то викошували ці місця, згрібали в кучки, читаючи при цьому молитву, та відносили на згарище і спалювали їх. В цей день шанували перевесло, на гуляннях виготовляли « празникове перевесло» з трави, співали про нього пісень, використовували його в іграх, хороводах, підперізувалися ним, а поважним молодицям чіпляли їх на пояс завіски. Адже перевесел треба було багато, не завжди хліби були високими, із соломи зв’язати перевесло було важко, тому і готували їх зарання з кріпкої трави, а снопи треба було оперезати всі, та ще й добре, щоб не порозсипалися

Свято Петра і Павла на хуторі Галушківка

Віра Аннусова

Віра Аннусова