На берегах Протовчі. Фрагмент сьомий
- posted in: Історія України
В 1744 р. виникло питання про скорочення кількості укріплень на Нижньому Дніпрі. Після розгляду цього питання Військовою Колегією було визначено: «крепость Ново-Сеченскую, ретраншементы: Каменской, Старо-Самарской, редуты: Кайдацкой, Сакольской содержать малыми замками (займати тільки внутрішні укріплення, що знаходилися в ретраншементах, так звані «редюіти», або як тоді називали «замки»), пока артиллерия и припасы будут из них вывезены. Ретраншементы: Усть – Самарський и Биркутский, за неудобностию, вовсе оставить и имеющуюся в них артиллерию в назначенное к содержанию место вывесть (в Стару Січ)». Але в повній мірі це розпорядження виконане не було, як свідчать про це наведені нижче документи, які розкривають цікаві факти про взаємини між запорожцями, гетьманцями та російськими вояками в питаннях місцевого природокористування. Знайшов їх, опрацював і узагальнив дніпропетровський історик О. Д. Сухомлин. Стосуються вони переважно подій , які відбувалися у Протовчанській паланці у часи російсько-турецької війни 1768-1774 рр.
Протовчанська паланка була утворена у 1766 р. шляхом виокремлення північно-західної частини Самарської паланки, передусім, у зв’язку зі стрімким збільшенням населення. Паланка була найменшою за площею (близько 3734 км2, за підрахунками О. Л. Олійника) та найбільш щільно заселеною, у 1770 р. в ній нараховувалося 1100 зимівників та 8 великих сіл. Тобто, на 1 зимівник припадало 3,4 км . На 1775 р., за припущенням О. Л. Олійника, кількість зимівників могла досягти 1440. Керуючись розрахунками цього науковця, загальну кількість мешканців паланки на 1770 р. можна приблизно визначити у 14-16 тис. осіб. Територія Протовчанської паланки з півдня та південного заходу обмежувалася Дніпром, що був кордоном з Кодацькою паланкою, з півночі та північного заходу — Оріллю, на сході вона межувала з Орільською та Самарською паланками, приблизно цю межу можна окреслити лінією Бабайківка — ж/м Фрунзенський на території сучасного м. Дніпропетровська. За Оріллю сусідом Протовчанської паланки був Донецький пікінерний полк — військове поселення, сформоване з поорільських сотень Полтавського полку (Білицька, Нехворощанська, Китайгородська, Маяцька) та 5 фортець Української лінії.
