Традиційні українські глиняні горщики мають стереотипну форму, яка схожа на використовувану в інших центрально- та східноєвропейських народів. Ця форма розроблена для ефективного використання енергії нагрівання у печі.
Горщики мають круглу опуклу форму з дуже вузьким дном, і це важливо для теплового процесу. Під час нагрівання горщика, тепло починає поширюватися від боків, а не знизу, що дозволяє ефективно готувати їжу. Горщики мають верхню крайку, яку називають «вінець» і ручку з боку, яку називають «вухо.» Існує також спеціальні кришечки для закривання горщиків. Форма горщика вдосконалювалася з часом разом з розвитком гончарної технології та зміною умов приготування їжі.
Горщики виготовлялися з вогнетривкої гончарної глини і формувалися на гончарному крузі. Вони використовувалися для готування різних страв, зберігання продуктів і напоїв, а також для різних обрядових і побутових потреб. У новітні часи їх роль зменшилася, але вони все ще використовуються, особливо в сільській місцевості та громадських закладах.
