Экскурсії

Горщик

Горщик Фото музею хутора ГалушківкаГорщик Фото музею хутора Галушківка

Традиційні українські глиняні горщики мають стереотипну форму, яка схожа на використовувану в інших центрально- та східноєвропейських народів. Ця форма розроблена для ефективного використання енергії нагрівання у печі.

Горщики мають круглу опуклу форму з дуже вузьким дном, і це важливо для теплового процесу. Під час нагрівання горщика, тепло починає поширюватися від боків, а не знизу, що дозволяє ефективно готувати їжу. Горщики мають верхню крайку, яку називають «вінець» і ручку з боку, яку називають «вухо.» Існує також спеціальні кришечки для закривання горщиків. Форма горщика вдосконалювалася з часом разом з розвитком гончарної технології та зміною умов приготування їжі.

Горщики виготовлялися з вогнетривкої гончарної глини і формувалися на гончарному крузі. Вони використовувалися для готування різних страв, зберігання продуктів і напоїв, а також для різних обрядових і побутових потреб. У новітні часи їх роль зменшилася, але вони все ще використовуються, особливо в сільській місцевості та громадських закладах.

Горщик Фото музею хутора ГалушківкаГорщик Фото музею хутора Галушківка

Горщик Фото музею хутора Галушківка

Банка- слоїк

Банка. Макітра. Фото музею хутора Галушківка

Банка-слоїк ( середина 20 ст.) використовувалась  для  зберігання варення, меду та інш.

Банка. - слоїк . Фото музею хутора Галушківка

Банка. — слоїк . Фото музею хутора Галушківка

Макітра

Макітра. Фото музею хутора Галушківка

Макітра — це глиняний посуд у формі конуса, виготовлений із випаленої глини та має жорстку внутрішню поверхню. Вона використовується для таких завдань, як розкочування тіста, обробка маку макогоном чи подрібнення інших харчових продуктів. За серед інших видів глиняного посуду макітра вирізняється своєю універсальністю.

Слово «макітра», очевидно, походить від поєднання слів «мак» і «терти». Іншим можливим корінням може бути грецьке слово μάκτρα, яке означає «діжа» чи «балія». Макітра також відома під іншими назвами, такими як «макітерка», «макортет»,  «макотерть».

Глиняні макітри є одними з найпоширеніших видів глиняного посуду в Україні та мають широкий спектр застосування, пов’язаний із традиційною кулінарією. Макітри використовувалися для зберігання води, сирівцю, зерна, соління буряків, капусти, огірків, вибілювання білизни, приготування опари, виготовлення тіста та приготування страв, таких як вареники, гречаники, пироги та інші.

У різних регіонах України макітри різнилися за розміром та призначенням. Деякі були великі, об’ємом понад 5 літрів і використовувалися для приготування опари та тіста. Інші, менші за 6 літрів, використовувалися для тушкування м’яса, запікання овочів і подачі готових страв. Мальовані макітри із покришками використовувалися для зберігання та подачі на стіл вареників, гречаників та інших страв.

Макітри також мали свої релігійні та обрядові значення в українській культурі. Наприклад, їх використовували під час випікання короваїв та медяників для весіль, а також у весільних звичаях, пов’язаних із танцями та обміном пирогами. Макітра відображала жіноче начало, а макогін — чоловіче. Також існували обряди, пов’язані із розбиванням макітри, які використовувалися під час весіль і які вказували на різні символічні значення.

Відомі також багато народні вирази та прислів’я, пов’язані з макітрою, які відображають її важливе значення в українській культурі та господарстві.

  • Стрижений під макітру — підстрижений кружком
  • Макітра розуму в кого — хтось дуже розумний
  • Макітра варить — розумний, кмітливий
  • Мати порожню макітру на плечах — бути нерозумним, нерозсудливим
  • Розгубити обручі від макітри — втратити здатність правильно думати, діяти
  • Розбити макітру — посваритися
  • Дурний і в макітрі макогона зломить

Макітра. Фото музею хутора Галушківка

Ятір

Ятір. Фото музею хутора Галушківка

Ятір.Макітра. Фото музею хутора Галушківка

Античний інструмент для рибальства у формі циліндра, що має особливу конструкцію, в яку риба занурюється, але не може вибратися. Встановлюється рибалками і після певного часу рибу витягують (відомий як «трусити ятір»).

В стародавні часи його робили з лози, сплітаючи його подібно до кошика. Тоді це було стаціонарним рибальським інструментом, створеним із кількох обручів (від 3 до 10) або зігнутих у кільце лозин, на які натягували сітку або прикріплювали тонке пруття. Цей інструмент для риболовлі мав два конусоподібні кінці, один з яких, закритий, був витягнутий назовні, а інший, з вузьким отвором, — обернений всередину. По боках його кріпилося одне або два плетені полотнища завдовжки до 5 метрів, які закінчувалися вузькими дощечками. Ятір заздалегідь розміщували на потоках мілких річок.

У сучасності він часто виготовляється з металевих обручів, обтягнутих сіткою.

Часто до ятера додають крила, щоб перекрити більшу частину водойми.

Риболовля за допомогою ятера вважається незаконною.

Новая экспозиция в этнографическом музее хутора Галушковка

этно-графический музей хутора Галушковка

Этно-графический музей хутора Галушковка