Новини

Богородицкая крепость… или у природы нет плохой погоды..

Богородицкая крепость

На выходных обещал младшему сыну показать земляные валы Богородицкой крепости , что в пос.Шевченко, в черте г. Днепропетровск или по  новому  -Днепр…

Всю ночь шел дождь.. но решили , что экипируемся  хорошо, возьмем чай-кофе, булочки и поедем..  чё  там дома сидеть.  Пока ехали, благо не далеко,  рассказывал  семейству краткую историю. ..

у подножия земляного вала Богородицкой крепости

у подножия земляного вала Богородицкой крепости

Как и полагается у каждого сооружения свой архитектор….в нашем случае — немец Вильям фон Зален.  А вдохновителем и  начальником был сам гетьман Иван Мазепа.

Крепость называли по-разному  — Богородицкая и Новобогородицкая крепость, Богородичное, Богородичаны, Покровское, Самарский, Старосамарский, Богородичанский, Усть-Самарский ретраншемент.

Богородицкую крепость  построили на месте города Старая Самара («городок старинный казацкий Самарь») , а  первое упоминание в письменных источниках датируется 1576 г. Дата постройкой крепости, как тылового опорного пункта русского войска-  1688 г.

Сооружения крепости были из земли и дерева: ров 6 м х 3 м, вал 4 метра высотой и частокол с 17 пушечными раскатами. Внутри крепости, по казачьей  традиции  была сооружена деревянная церковь во имя Покрова пресвятой Богородицы. По периметру  крепость составляла почти 1300 м, и площадью более 10 гектаров.

Во время чумы ( апрель 1690 г.) большая часть гарнизона крепости погибла ….

В 1711 г. крепость подвергалась осаде ханом Давлет Гиреем и по Прутскому договору  о мире с Турцией крепость была демонтирована. После 1731 г.  крепость восстановлена под названием Самарского ретраншемента. После реконструкции периметр крепости был увеличен до 1700 м. Укрепления вошли в состав Украинской линии, как база русских войск в войне 1735—1739 гг. с Крымом.

В 1798 г. Покровская церковь, находившаяся в крепости, была разобрана и перевезена на противоположный берег р. Самара в с. Одинковку. История города и крепости  на этом закончилась.

Богородицкая крепость

Богородицкая крепость

Богородицкая крепость

Богородицкая крепость

Богородицкая крепость

Богородицкая крепость

С тех пор земля на территории бывшей крепости распахивалась немцами-колонистами, использовалась под огороды местных жителей пос. Шевченко. Но сейчас  там историко-культурный памятник. Немцы -колонисты  не пашут, местные жители огороды не высаживают…но и  территория постепенно зарастает буйной растительностью…

Когда приехали на место, практически не возможно определить ,что здесь ,что-то было…если-бы не   карта  на смартфоне, где видны границы земляных валов, то вообще  не понятно где мы… сын крепости не увидел и  переключился на цветочки и насекомых.Особенно на комаров, которых было в изобилии после дождя..погуляли..кофе и чай весь выпили..

Взобрались на  земляные валы.. вдохнули воздух истории и поехали домой. Что интересно, всем понравилось. Решили летом еще приехать… вот так… крепости нет, только заросшие земляные валы… но дух истории остался.. а  он и притягивает к таким местам..

с ув.Выборный Владимир

14 мая успешно провели фестиваль вареников и галушек!

 

фестиваль вареников и галушек

Фестиваль галушки

14 мая на  казачьем хуторе Галушковка   успешно прошел первый фестиваль вареников и галушек. Праздник  удался, не смотря на  дождливую погоду… но  после открытия фестиваля тучи разошлись и появилось солнце. На фестиваль съехались любители свежего воздуха, народных традиций и  вареников с галушками. На  фестивале был конкурс, где  все желающие могли на костре сварить галушки, а потом угощать ими гостей фестиваля. Очередь за галушками стояла большая. На фестиваль приехали и мастера  народного творчества — художники, гончар и  мастера  рукоделия. Для детей  были установлены аттракционы. Выступали музыкальные коллективы, так что было не только вкусно но весело. Во время фестиваля не забыли и про народные традиции, в этот период наши предки праздновали праздник Лели — итог первого этапа поле робот и поклонения  молочной еде, потому, что именно она в этот период есть основной, пополняет организм и  силой и  здоровьем.

фестиваль вареников и галушек фестиваль вареников и галушек фестиваль вареников и галушек фестиваль вареников и галушек фестиваль вареников и галушекфестиваль вареников и галушекфестиваль вареников и галушекфестиваль вареников и галушекфестиваль вареников и галушекфестиваль вареников и галушек

 

 

На берегах Протовчі. Фрагмент п*ятнадцятий

Врешті-решт до 1762 року запорожці вигнали зі своїх земель усих поселенців, які не хотіли коритися владі Коша і, відповідно, платити йому податки. Саме тоді вперше в документах, які віднайшла й опублікувала Г. К. Швидько, вперше з’являється Галушківка.
До кінця існування Запорозької Січі Приорілля отримало спокійні часи. Козаки брали участь у військових відправах імперії, а у мирні дні разом з посполитими орали землю, чумакували, полювали та рибалили. В описах пізнішого «Атласу Катеринославського намісництва», а також у примітках до Генерального розмежування зазначалося, що поселяни займаються і землеробством, а старожитні вправляються у скотарстві. Рибальство також посідало значне місце серед промислів: в Дніпрі й Орелі, за повідомленням В. Козирєва, ловилися осетри, стерляді, судаки, соми, чабаки, коропи, окуні, йоржі, тарані, лини та інша дрібна риба. Полювали на звіра й птаха: зайців і диких котів, видр і бобрів, борсуків і тхорів, куниць і горностаїв, диких кіз і коней (тарпанів), вовків і лисиць, оленів і ланей, лосів і ведмедів. Птаства такош була величезна кількість: качки й лебеді, дрофи і дикі гуси, куріпки і дикі голуби, лелеки, лебеді і журавлі… Були й інші промисли, які дозволяли козакам ставати заможнішими. Ось що являв собою зимівник колишнього козака Щепотника: два двори, дві хати з прибудовами – 100 рублів, два млини (один на греблі і один вітряк) – 296 руб., волів робочих – 20 штук, ціною 300 руб., корів з телятами 50 штук – 500 руб., биків-третяків і яловиць 50 штук – 450 руб., кобил з жереб’ятами 150 штук – 3 тис. руб. І свиней з кабанами старих 40 штук – 80 рублів.

На берегах Протовчі. Фрагмент дев*ятий

Також у межах Протовчанської паланки ліси були також на дніпровських островах, але, як видно з ордерів Коша про передання островів в утримання, значна їх частина також мала чагарниково-лозовий характер. Проте і лоза, і чагарники козаками високо цінувалися як будівельні матеріали. Про це свідчить ордер Коша самарському полковнику Андрію Семенову від 17 березня 1759 р., в якому наказується робити огорожі присадибних ділянок тільки з дрібного хмизу, не використовуючи на це великий хмиз та леж.
Серед чагарників траплялися дикі груші, їх наявність у Протовчанській паланці можна встановити за документами архіву Коша. Вони дуже цінувалися запорожцями та їх нищення тягло за собою штрафи.
В межах Запорожжя орільські ліси тяглися лише вузькою смугою понад Оріллю. Але вже у 1746 р. генерал Дебриньї доносив з Української лінії у Військову колегію, що не може утримати жителів прикордонних із Запорожжям українських містечок та ландміліцьких полків від вилазок за Українську лінію, оскільки за нею всі природні ресурси багатші, й російські війська не могли обходитися без запорозького лісу. Це може свідчити про нераціональне використання лісів на правому березі Орілі. Поорільські лівобережні ліси зазнавали дедалі більшого спустошення, коли на опалення було використано весь леж, почалися неконтрольовані вирубки. В листі від 22 лютого 1768 р. до командира Української лінії К. Ф. Штофельна Кіш заборонив самовільні порубки у запорозьких лісах.

Запозичено в п. Олександра Сухомлина

На берегах Протовчі

Зима на хуторе Галушковка

Зима на хуторе Галушковка

Про заснування Музею Хреста

 Про заснування Музею Хреста на хуторі Галушківка

Напередодні великого свята Покрова пресвятої Богородиці на козацькому хуторі Галушківка, який знаходиться неподалік від широко відомої Петриківки відкрився перший і доки що єдиний в Україні Музей Хреста.

Про заснування Музею Хреста на хуторі Галушківка

Завдяки багаторічним пошукам і підтримці багатьох небайдужих людей у численних вітринах Музею можна побачити більше 2000 хрестів і хрестиків, які представляють 15 областей України.

Про заснування Музею Хреста на хуторі Галушківка

Ідея створення подібного Музею почала народжуватися досить давно – ще коли розпочиналися дослідження старовинного козацького міста Самарь, на місці котрого пізніше збудували Богородицьку фортецю. Тоді серед перших знахідок було досить багато натільних хрестиків XVII–XVIII століть, які треба було визначити, датувати і пов’язати з тими чи іншими подіями на території пам’ятки. Літератури з цього питання було обмаль, приходилося спілкуватися з різного роду шукачами, а іноді – і купувати у них якісь речі. Так почала накопичуватися невелика колекція хрестиків.

Пізніше, з 2010 року, разом з православною крамницею «Ангел Хранитель» та всесвітньо відомим православним ювеліром з Санкт-Петербургу Юрієм Федоровим, почав створюватися концепт виставок «Образ Хреста від давнини до сучасності». За три роки було здійснено три виставки в Дніпропетровські і п’ять – у Києві. І саме на першій Київській виставці один з найкращих фахівців із ставрографії (науки про хрести) пострадянського простору, – Світлана Гнутова з Центрального музею давньоруської культури і мистецтва імені Андрію Рубльова, – поділилася ідеями про створення саме такого Музею. Деякі з них і були втілені у новонародженому закладі на Дніпропетровщині.

Про заснування Музею Хреста на хуторі Галушківка

Зрозуміло, що шлях створення нашого Музею Хреста був непростим. Проте така ідея поступово почала знаходити підтримку у зовсім різних людей. Відомий меценат Борис Філатов і директор Дніпропетровського обласного центру охорони історико-культурних цінностей Лідія Голубчик. Керівництво православної крамниці «Ангел Хранитель» і голова «Козацтва Придніпров’я» Володимир Сенюта. Засновник етноцентру «Козацький хутір Галушківка» Володимир Виборний і численні фахівці і науковці з Дніпропетровська і Києва, Москви і Санкт-Петербургу … Надзвичайно важливою була і є підтримка Церкви. І от пройшло трохи більше трьох років – і Музей народився.

Про заснування Музею Хреста на хуторі Галушківка

Що ж такого виняткового є у цьому Музеї? Бо тільки у Петриківському районі – не менше п’яти об’єктів які спеціалізуються на зеленому туризмі з ухилом у козацтво та українські традиції. В кожному з них – і смачна кухня, і ввічливі усміхнені господарі, і старовинні речі з традиційного побуту, і козацькі розваги, і багато чого іншого! Музей Хреста задумано і втілено як частину етнографічного музею «Козацького хутора Галушківка». Тобто усі представлені хрести і хрестики показують частину тогочасної української духовної культури, зв’язки між різними християнськими регіонами України і Росії. Люди можуть побачити хрестики православних і католиків з Дніпропетровщини і Полтавщини, Слобожанщини і Поділля, Прикарпаття і Північної України. Та передусім – це масові на ті часи речі, схожі на ті, які носили колись бабусі й дідусі відвідувачів. Якоюсь мірою цей Музей можна назвати музеєм загублених хрестиків, бо у знахідок колись перетиралися мотузочки, відламувалися вушка …

Про заснування Музею Хреста на хуторі Галушківка

Зрозуміло, що серед експонатів чимало родзинок. Більше двох десятків натільних хрестів запорозьких козаків та десятки виробів у стилі запорозької традиції. Багато хрестиків, які фахівці з Російського етнографічного музею визначили саме як українські. Унікальні хрести з кістки та кераміки. Хрестики, які і досі не можуть визначити сучасні науковці. Тільники, які ілюструють сторінки історії українських сіл різних регіонів та зв’язки між українською та російською православними традиціями. Дуже важко перерахувати всі ті цікавинки, які може побачити відвідувач. Проте найважливіше в експозиціях – науковий підхід. Експонати розділені територіально, хронологічно й типологічно. Оскільки створення музейної експозиції виявилося певним експромтом (відкриття Музею спочатку планувалося на весну 2014 р.), то зараз відвідувач побачить експериментальний варіант. Реекспозиція представлених комплексів відбудеться дійсно навесні, бо вже зараз існують думки про покращення та вдосконалення виставкових площ і способів компоновки. Тим більше, що вже виголошені певні поради українських і російських спеціалістів, і таких порад, як ми вважаємо, буде ще більше – на сьогодні досягнуті домовленості про приїзд до нашого Музею колективу Дніпропетровського обласного центру охорони історико-культурних цінностей, фахівців з Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. І. Яворницького, дослідників з Москви і Санкт-Петербургу…

Окремою темою виступає невідома для нас у багатьох моментах християнська культура українського заходу. Хрести із згард (традиційних жіночих комплексів нагрудних оберегів з різного вигляду хрестів) і самі згарди, в яких є стародавній тризуб і солярна символіка. Точна копія дерев’яного хреста-свастики, яким колись священик благословляв своїх вірян, виготовлена сучасним народним майстром Іваном Чемерисом. Справжні дерев’яні ручні і напрестольні хрести межі XIX–XX століть і багато чого іншого …

Дуже важко перерахувати всі принади новонародженого Музею. Бо серед його експонатів знайшлося достойне місце і знахідкам з греко-католицьких земель, і старовірським виробам. Тобто під одним старовинним дахом об’єдналися усі прояви християнської культури різних конфесій українських земель. Тому, незважаючи на те, що у культурній програмі в Галушківці дуже багато уваги приділяється розважальному напрямку, основний наголос робиться і на патріотичних моментах, і на науково-популярній тематиці. Тобто – традиційних культурних цінностях нашого народу.

І сама місцевість дуже гарна. Ми бачимо частину справжнього зимівника чи хутора колишньої Протовчанської паланки, а навколишні осередки місцевого зеленого туризму тільки додають неповторного відчуття занурення у минуле!

Віктор Векленко,
засновник Музею Хреста

 

Строим беседку

Компания «Дом и Сад» строит на хуторе Галушковке беседку и декоративный водоем

Строительство беседки на хуторе Галушковка

Строительство беседки на хуторе Галушковка

Строительство беседки на хуторе Галушковка

Строительство беседки на хуторе Галушковка

Строительство беседки на хуторе Галушковка

Строительство беседки на хуторе Галушковка