Новини

Річ, яка змінила світ..

Плуг

Уявіть собі катастрофу.

Цивілізації настав кінець. Цього хитромудро складного су­часного світу більше не існує. Не так уже й важливо, чому це сталося. Причиною могли бути свинячий грип, атомна війна, повстання роботів-убивць або нашестя зомбі. А тепер уявіть, що ви — о щасливцю! — стали одним з тих, хто вижив. У вас немає телефона. Та й дзвонити нема кому. Немає інтернету, електрики, пального.

Сорок років тому історик науки Джеймс Берк зобразив цей сценарій у телесеріалі під назвою «Взаємозв’язки» (Connections). Він поставив просте запитання: якби нам довелося починати все спочатку на руїнах сучасного світу, без доступу до життєво важ­ливих сучасних технологій, за що ми бралися б насамперед? Що знадобилося б нам для того, аби вижити самим і не дати згаснути останнім жаринкам цивілізації?

І сам відповів: це плуг — вельми проста технологія, яка, про­те, тягне за собою величезні зміни. Берк мав рацію, адже саме плуг дав стартовий імпульс розвиткові цивілізації. Зрештою саме плуг уможливив сучасну економіку, а отже, і сучасне життя з усі­ма його радощами та прикрощами, а це і задоволення від доброї їжі, якої не бракує, і благословення пити чисту й безпечну воду, і втіха від відеоігор, але також і забруднення повітря та води, шах­райські схеми, нудна робота або ж безробіття.

12 тисяч років тому люди були переважно кочівниками. Полю­ючи на дичину та збираючи дари природи, вони освоїли всі гео­графічні ніші, які тільки могли знайти в цілому світі. Однак у той час світ саме відходив від останнього різкого похолодання : ставало дедалі тепліше й посушливіше. Ті , хто досі промишляв мисливством або збиральництвом на узгір’ях та полонинах, побачили, що рослинність навколо гине, живності меншає. У пошуках води тварини мігрували в долини річок, і люди рушали за ними. Такі процеси відбувалися в різний час у багатьох регіонах: на заході Євразії це було понад її тисяч років тому, в Індії та Китаї — близь­ко ю тисяч років тому, у Центральній Америці та в Андах — понад 8 тисяч років тому. У підсумку це відбувалося майже повсюдно.

У родючих, але обмежених за площею річкових долинах люди шукали інші способи забезпечувати собі прожиток: тут вигідніше було не кочувати в пошуках поживи, а вдатися до дій, що сприя­ли б більш інтенсивному зростанню їстівних рослин. Для цього треба було розпушити верхній шар ґрунту — це збагачувало його поживними речовинами й давало змогу волозі проникати глиб­ше в землю, подалі від палючого сонця. Спершу люди робили це вручну, загостреними палицями, але невдовзі винайшли просте рало, у яке запрягали двох волів. Це знаряддя виявилося напро­чуд ефективним.

Відтоді сільське господарство набирало обертів. То була вже не стихійна альтернатива приреченому кочовому способу життя, а джерело справжнього достатку. Землеробство успішно розвива­лося, як то було, скажімо, 2 тисячі років тому в Римській імперії або 9оо років тому в Китаї за династії Сун; селяни продукували вп’ятеро-вшестеро більше харчів, аніж ті мисливці-збирачі, яким вони прийшли на зміну.

Уявити лишень: тепер одна п’ята суспільства могла вирощу­вати достатньо їжі, щоб прогодувати всіх! Що ж робили чотири п’яті? Ну, тепер вони могли спеціалізуватися в інших галузях: пекти хліб, випалювати цеглу, рубати ліс, споруджувати житла, добувати руду, витоплювати метали, будувати дороги — інакше кажучи, будувати міста, творячи цивілізацію.

Але тут є певний парадокс: збільшення достатку призводить до загострення конкуренції. Коли прості люди господарюють на та­кому рівні, що ледь забезпечують собі прожиток, можновладці не так і багато можуть у них забрати — принаймні якщо хочуть за якийсь час знов прийти й узяти свою частку з наступного вро­жаю. Та що більше харчів виробляють прості люди, то більше можна в них реквізувати. Наслідком наддостатку сільськогоспо­дарських продуктів є поява царів та воїнів, бюрократів та жерців, які можуть розумно організувати суспільство, а можуть просто ледаче жити з чужої праці. У ранніх землеробських суспільствах могла панувати разюча нерівність. Наприклад, Римська імперія, судячи з усього, майже досягла біологічної межі нерівності: якби багатії зосередили у своїх руках хоч трохи більше ресурсів, основ­на маса людей уже голодувала б.

Проте плуг не просто створив передумови для цивілізації — з усіма її благами та нерівністю. Різні типи плуга сприяли форму­ванню різного роду цивілізацій.

Перші найпростіші рала, що ввійшли в ужиток на Близькому Сході, чудово працювали тисячі років — і згодом поширилися на захід, по всьому Середземномор’ю, де вони ідеально надава­лися для обробітку сухого, кам’янистого ґрунту. Та невдовзі ви­найшли зовсім нове знаряддя — полицевий плуг, що з’явився в Китаї понад дві тисячі років тому, а згодом, значно пізніше, і в Європі. Полицевий плуг зрізає довгу й грубу скибу землі й пе­рекидає її8. Коли ґрунт сухий, перекидати його навіть шкідливо, адже це збільшує втрати дорогоцінної вологи. Та на родючих, але вологих і глинистих ґрунтах Північної Європи полицевий плуг мав величезні переваги: він поліпшував водовідведення й убивав глибоко закорінені бур’яни, що таким чином перетворювалися з конкурентів культурних рослин на компост.

Із появою полицевого плуга ситуація в Північній Європі, яку природа щедро обдарувала родючими ґрунтами, нарешті діаме­трально змінилася. Якщо раніше сільське господарство розвива­лося тут слабо, то тепер саме на півночі, а не на півдні, збирали найбільші врожаї. Близько тисячі років тому саме завдяки достат­кові, який подарував новий плуг, виникли й невдовзі розквітли північноевропейські міста, що мали вже інакшу соціальну струк­туру, ніж міста на берегах Середземного моря. Рало — знаряд­дя для сухих ґрунтів — потребувало лиш двох тяглових тварин і найкраще підходило для перехресної оранки на полях простої квадратової форми. Відповідно, землеробство було заняттям інди­відуалістичним: для прожиття селянинові досить було мати зем­лю, плуга й двох волів. Натомість полицевий плуг — інструмент для вологих ґрунтів — потребував запрягу з восьми волів, а ще краще — коней. Хто ж мав таке багатство? Крім того, цей плуг найефективніше орав довгі, вузькі смуги землі. Так землеробство ставало справою громадською: людям доводилося спільно вико­ристовувати плуги й тяглову худобу та залагоджувати різноманіт­ні суперечки, що при цьому виникали. Відповідно, вони селилися разом, утворюючи села. Так полицевий плуг сприяв становленню системи феодальних землеволодінь у Північній Європі.

Також плуг змінив і сімейний уклад. Плуг — то важкий інстру­мент, тож оранку розглядали як чоловічу працю. Пшениця та рис потребували значно більше часу на приготування, ніж горіхи чи ягоди, тому жінки дедалі довше куховарили. Дослідження знай­дених у Сирії людських останків, датованих VII тис. до н. е., по­казало, що в тогочасних жінок часто розвивався артрит колінних та гомілковостопних суглобів: очевидно, від тривалого сидіння навколішки й колових рухів тулубом під час перемелювання зер­на жорнами. А оскільки тепер жінкам стало легше вигодовувати немовлят, ніж це було в часи мисливців-збирачів, вони частіше вагітніли.

Перехід від мисливства й збиральництва до землеробства, зу­мовлений появою плуга, міг спричинити зміни й у сексуальній політиці. Тепер земля стала надбанням, яке можна було передати у спадок своїм дітям. А для чоловіків це додаткова причина за­мислитися, чи всі діти справді ваші, адже ваша жінка сама вдома, поки ви працюєте в полях. Що ж вона там робить, коли не меле зерно? Тож є теорія — цілком умоглядна, а проте цікава, — що по­ява плуга призвела до посилення чоловічого контролю над сексу­альною активністю жінок. Якщо це справді наслідок появи плуга, то один із найтривкіших.

Отже, плуг не тільки уможливив більші врожаї. Він змінив геть усе життя людини — тож дехто навіть запитує, чи було винай­дення плуга справді доброю ідеєю. Річ не в тім, що він неефектив­ний, — свою функцію він виконує пречудово. Але він не тільки заклав підвалини цивілізації, а й, судячи з усього, спричинився до утвердження мізогінії та тиранії. Крім того, археологічні знахідки доводять, що здоров’я перші землероби мали значно гірше, аніж їхні предки — мисливці-збирачі. Їхній раціон, в основі якого були рис або пшениця, призводив до дефіциту вітамінів, заліза та біл­ків. Коли десять тисяч років тому людські спільноти переходили від мисливства та збиральництва до землеробства, зріст як чоловіків, так і жінок зменшився в середньому на 15 см. Є чимало свідчень і про те, що давні землероби потерпали від різноманітних хвороб і паразитів, а їхні діти — недоїдали. Джаред Даймонд, автор книж­ки «Зброя, мікроби і харч. Витоки нерівностей між народами», назвав перехід до землеробства «найгіршою помилкою в історії людства».

Можна було б запитати: чому ж тоді землеробство поширило­ся так швидко? Ми вже знаємо відповідь на це запитання: над­лишок харчів уможливив зростання населення та спеціалізацію членів суспільства: появу будівничих, жерців, ремісників, а також і професійних воїнів. А професійна армія — хай навіть із мирша­веньких солдатів — була досить потужною силою, щоб прогна­ти позосталі племена мисливців та збирачів з усіх своїх земель, окрім хіба що найдальших закутків. Але навіть там ті нечисленні кочові племена, що збереглися до наших часів, мають порівняно здоровий раціон харчування, в основі якого різноманітні горіхи, ягоди, дичина. Коли одного бушмена з пустелі Калахарі запитали, чому його плем’я не бере прикладу із сусідів і не вчиться орати землю, він відказав: «А навіщо воно нам, коли у світі так багато горіхів монґонґо?».

Тож якби ви були одним із небагатьох, хто пережив кінець ци­вілізації, — чи хотіли б ви повторно винайти плуг, щоб почати все заново? Чи, може, задовольнімося горіхами монґонґо?

Джерело : Тім Гарфорд «Речі, які змінили світ», Наш формат, Київ. 2018

Хутір Галушківка за часів Війска Запорожського

Хутір Галушківка за часів Війска Запорожського

Військо Запорозьке низове, поділялосяна військове і територіальне. У військовому відношенні запорізька громада поділялася на тридцять вісім куренів, в територіальному відношенні — спершу на п’ять, потім на вісім паланок.

Цей благодатний край активно заселявся й освоювався козаками. У найзручніших місцях понад берегами рік і річечок, на островах, у ярах, балках чи байраках вони засновували свої поселення. Козацькі поселення називалися по-різному, в залежності від їхньої величини.

Найменшими були бурдюги, тобто землянки. У виритих ямах ставили стіни з плетеного хмизу, навколо стін нагортали землю, робили дах. Нерідко бурдюг являв собою печеру у глинищі з одного боку пагорба, яка складалася з одного або двох приміщень. Зверху робився отвір-димохід.

Карта розміщення паланок Війська Запорозького

Карта розміщення паланок Війська Запорозького

Хутір Галушківка був заснований запорізькими козаками і входив до складу Протовчанської паланки Війська Запорозького. ПРОТОВЧАНСЬКА ПАЛАНКА — адміністративно-територіальна одиниця Вольностей Війська Запорозького Низового була розташована на лівобережжі володінь Війська Запорозького між річками Оріллю і Протовчею , її центр розташовувався в селі Личкові.

Старовинний малюнок запорозького зимівника

Старовинний малюнок запорозького зимівника невідомого художника

Зимівником називалися в запорожців хутірці, що складалися з двох-трьох хат для людей і різних господарських будівель (комори, клуні, стайні, хліви, курники, льохи, омшаники, тобто зимові приміщення для бджіл, часом кузня, млин тощо). Зимівники будувалися кількома господарями, у кожного з яких було по три-шість козаків і по 10 наймитів (молодиків). Пізніше кількість наймитів обчислювалася десятками.

Козаки жили у зимівниках, хуторах і селах звичайно із сім’ями, за що отримували від козаків-січовиків іронічні прізвиська сиднів, гніздюків та баболюбів. Зимівники розросталися, перетворювалися на хутори, села й містечка. Нерідко вони отримували назву від імені свого засновника або господаря.

Значного розвитку у Протовчанській паланці набуло хліборобство, бджолярство. У селах і козацьких зимівниках було чимало гуралень, винокурень та пивоварень, що в поєднанні зі значною кількістю населення сприяло розвитку шинкарства. Географічне розташування і наявність досить розвинених комунікацій сприяли розвиткові чумацтва. Тому в адміністративному центрі паланки та їнших великих поселеннях влаштовувалися щорічні ярмарки, які приваблювали сюди місцеве та закордонне купецтво. Торговельні оборутки в цій паланці були досить значними, а її населення було найзаможнішим у Запорозьких Вольностях.

Крім того, на території цієї паланки розміщувалось понад два десятки великих поселень та більш як тисяча зимівників. Вони належали переважно старшині і заможним запорожцям. Землі паланки були багаті на родючі ґрунти, що зрештою й визначало її землеробську спеціалізацію часів Нової Січі. Тому тут було чи не найбільше різного роду млинів.

Фрагмент карти Катеринославської губернії 1875- 1888 рр. листи 26-13-1

Фрагмент карти Катеринославської губернії 1875- 1888 рр. листи 26-13-1

Исторія Новой Січи или последнего Коша Запорожского _ Скальковский 1885

Исторія Новой Січи или последнего Коша Запорожского _ Скальковский 1885

Исторія Новой Січи или последнего Коша Запорожского _ Скальковский 1885

Исторія Новой Січи или последнего Коша Запорожского _ Скальковский 1885

Исторія Новой Січи или последнего Коша Запорожского _ Скальковский 1885

Исторія Новой Січи или последнего Коша Запорожского _ Скальковский 1885

Згідно з легендою, запорізький козак Галушка проїжджав уздовж річки та побачив викрадення татарами дівчат ,які купалися ввечері у річці. Він звільнив дівчат, залишився жити на хуторі та й одружився з однією з них. Художник Володимир Виборний написав картину за мотивами легенди, зобразивши викрадення дівчат.

Виборний Володимир. Викрадення дівчат на запорозькому хуторі. х., м., 150х220. 2014 р.

Виборний Володимир. Викрадення татарами дівчат на запорозькому хуторі. х., м., 150х220. 2014 р.

На хуторі Галушківка знаходився млин, збудований у середині 19-го століття. 1985 р. буревій його зруйнував.

Млин на хуторі Галушківка

Млин на хуторі Галушківка

.

Млин на хуторі Галушківка

Млин на хуторі Галушківка

.

Млин на хуторі Галушківка

Млин на хуторі Галушківка

Млин на хуторі Галушківка

Млин на хуторі Галушківка

Майстер-клас «Карбування монет» на хуторі Галушківка

Карбування монет на хуторі Галушківка

Майстер-клас «Карбування монет» на хуторі Галушківка
Ви хочете відчути себе ковалем, спробувати одну з найдавніших професій? Тоді такий майстерклас точно доведеться Вам до душі. Адже це не тільки весело, але і кожен отримає унікальну монету хутора Галушківка, яку зробите власноруч.
Що відносно віку, для якого підійде такий майстер-клас, то він розрахований на дітей віком від 11 років і дорослих. Так як для того, щоб зробити чеканку монет, потрібно докласти достатню кількість сил. І, важливо дотримуватися техніки безпеки, щоб уникнути травм.
Вам будуть надані всі необхідні складові, щоб створювати унікальні монети від хутора Галушківка. . Це буде: спеціальний пеньок, професійний верстат для карбування монет, заготовки металевих монет, а також кувалда. І, головне — це кліше. Саме кліше зумовлює візерунок монети і її зовнішній вигляд після карбування.

Майстер-клас "Карбування монет" на хуторі Галушківка

Майстер-клас «Карбування монет» на хуторі Галушківка

Майстер-клас "Карбування монет" на хуторі Галушківка

Майстер-клас «Карбування монет» на хуторі Галушківка

Майстер-клас "Карбування монет" на хуторі Галушківка

Майстер-клас «Карбування монет» на хуторі Галушківка

Майстер-клас "Карбування монет" на хуторі Галушківка

Майстер-клас «Карбування монет» на хуторі Галушківка

Майстер-клас "Карбування монет" на хуторі Галушківка

Майстер-клас «Карбування монет» на хуторі Галушківка

Майстер-клас "Карбування монет" на хуторі Галушківка

Майстер-клас «Карбування монет» на хуторі Галушківка

Майстер-клас "Карбування монет" на хуторі Галушківка

Майстер-клас «Карбування монет» на хуторі Галушківка

Запрошуємо на Музичний благодійний етно фестиваль P.OS.PELOV-fest

Музичний благодійний етно фестиваль P.OS.PELOV-fest

Запрошемо! Усіх, хто бажає провести вихідний день – суботу 3 липня – на свіжому повітрі, послухати виступи дніпровських музик, які спеціально до фесту готують пісні українською, відвідати історичну екскурсію, яка розповість про життя українського козацтва, навчитися малювати Петриківським розписом, створювати гончарні витвори або куклу-мотанку, покататися верхи, постріляти з луку, власноруч відчеканити монету та скуштувати українську кухню!
Переходьте за посиланням: http://www.pospelov-fest.com.ua/registracija-2021/ або по qr-коду, обирайте спосіб трансферу, майстер-класи та екскурсію (за бажанням) та реєструйтеся!
По усіх питаннях: +380501308493
Усі зібрані благодійні внески будуть передані на термінові проекти @Біржа Благодійності «Добродій» на допомогу дітям, які намагаються побороти рак.
У музичній програмі виступи гуртів та окремих виконавців: «Кімната Гретхен», «МэриЛинор», «PORT ROYAL», «MAX PARAGRAPH», «АМиD», «SteN», «ПРОЩАЙ, ДЕКАДАНС», «Воскресный соул», Isabelle Briscolon, поетеси Сніжани Білої та їнших.
Безкоштовний трансфер із центру Дніпра (від цирку) до селища Гречане у Козацький хутір Галушківку та назад.
У якості вхідного білета – благодійний внесок у розмірі 300 гривень. Діти до 12 років – безкоштовно.
Фестиваль проводиться за підтримки Програми Культурна Столиця.

З якого часу відома Галушківка?

Исторія Новой Січи или последнего Коша Запорожского _ Скальковский 1885

З якого часу відома Галушківка

Исторія Новой Січи или последнего Коша Запорожского _ Скальковский 1885

Исторія Новой Січи или последнего Коша Запорожского _ Скальковский 1885

Исторія Новой Січи или последнего Коша Запорожского _ Скальковский 1885

Исторія Новой Січи или последнего Коша Запорожского _ Скальковский 1885

Исторія Новой Січи или последнего Коша Запорожского _ Скальковский 1885

Исторія Новой Січи или последнего Коша Запорожского _ Скальковский 1885

Масляна на хуторі Галушківка

Масляна на хуторі Галушківка

Масляна на хуторі Галушківка

Зимови етюди на хуторі Галушківка

Зимовий етюд Зимний этюд
Зимовий етюд Зимний этюд

Виборний Володимир
Зимовий етюд із серії «Хутір Галушківка»
к.,м., 2021

Зимовий етюд Зимний этюд

Виборний Володимир
Колодяць. Зимовий етюд із серії «Хутір Галушківка»
к.,м., 2021

Зимовий етюд Зимний этюд

Виборний Володимир
Клуня. Зимовий етюд із серії «Хутір Галушківка»
к.,м., 2021

Зимовий етюд Зимний этюд

Виборний Володимир
Зимовий етюд із серії «Хутір Галушківка»
к.,м., 2019

Як козаки в Галушківку заїжджали

Як козаки в Галушківку заїжджали

Як козаки в Галушківку заїжджали

День святої Покрови Пресвятої Богородиці , День захисника України,  День Українського козацтва. 

хутор Галушковка

День святої Покрови Пресвятої Богородиці , День захисника України,  День Українського козацтва ми святкували 14 жовтня на хуторі Галушківка

14 жовтня  мы святкували день святої Покрови Пресвятої Богородиці , День захисника України,  День Українського козацтва.

За 60 кілометрів від Дніпра знаходиться відомий на всю область козацький хутір

Галушківка

За 60 кілометрів від Дніпра знаходиться відомий на всю Дніпропетровську область Етнографічний парк "Козацький хутір Галушківка"