Новини

Хутір Галушківка за часів Війска Запорожського

Хутір Галушківка за часів Війска Запорожського

Військо Запорозьке низове, поділялосяна військове і територіальне. У військовому відношенні запорізька громада поділялася на тридцять вісім куренів, в територіальному відношенні — спершу на п’ять, потім на вісім паланок.

Цей благодатний край активно заселявся й освоювався козаками. У найзручніших місцях понад берегами рік і річечок, на островах, у ярах, балках чи байраках вони засновували свої поселення. Козацькі поселення називалися по-різному, в залежності від їхньої величини.

Найменшими були бурдюги, тобто землянки. У виритих ямах ставили стіни з плетеного хмизу, навколо стін нагортали землю, робили дах. Нерідко бурдюг являв собою печеру у глинищі з одного боку пагорба, яка складалася з одного або двох приміщень. Зверху робився отвір-димохід.

Карта розміщення паланок Війська Запорозького

Карта розміщення паланок Війська Запорозького

Хутір Галушківка був заснований запорізькими козаками і входив до складу Протовчанської паланки Війська Запорозького. ПРОТОВЧАНСЬКА ПАЛАНКА — адміністративно-територіальна одиниця Вольностей Війська Запорозького Низового була розташована на лівобережжі володінь Війська Запорозького між річками Оріллю і Протовчею , її центр розташовувався в селі Личкові.

Старовинний малюнок запорозького зимівника

Старовинний малюнок запорозького зимівника невідомого художника

Зимівником називалися в запорожців хутірці, що складалися з двох-трьох хат для людей і різних господарських будівель (комори, клуні, стайні, хліви, курники, льохи, омшаники, тобто зимові приміщення для бджіл, часом кузня, млин тощо). Зимівники будувалися кількома господарями, у кожного з яких було по три-шість козаків і по 10 наймитів (молодиків). Пізніше кількість наймитів обчислювалася десятками.

Козаки жили у зимівниках, хуторах і селах звичайно із сім’ями, за що отримували від козаків-січовиків іронічні прізвиська сиднів, гніздюків та баболюбів. Зимівники розросталися, перетворювалися на хутори, села й містечка. Нерідко вони отримували назву від імені свого засновника або господаря.

Значного розвитку у Протовчанській паланці набуло хліборобство, бджолярство. У селах і козацьких зимівниках було чимало гуралень, винокурень та пивоварень, що в поєднанні зі значною кількістю населення сприяло розвитку шинкарства. Географічне розташування і наявність досить розвинених комунікацій сприяли розвиткові чумацтва. Тому в адміністративному центрі паланки та їнших великих поселеннях влаштовувалися щорічні ярмарки, які приваблювали сюди місцеве та закордонне купецтво. Торговельні оборутки в цій паланці були досить значними, а її населення було найзаможнішим у Запорозьких Вольностях.

Крім того, на території цієї паланки розміщувалось понад два десятки великих поселень та більш як тисяча зимівників. Вони належали переважно старшині і заможним запорожцям. Землі паланки були багаті на родючі ґрунти, що зрештою й визначало її землеробську спеціалізацію часів Нової Січі. Тому тут було чи не найбільше різного роду млинів.

Фрагмент карти Катеринославської губернії 1875- 1888 рр. листи 26-13-1

Фрагмент карти Катеринославської губернії 1875- 1888 рр. листи 26-13-1

Исторія Новой Січи или последнего Коша Запорожского _ Скальковский 1885

Исторія Новой Січи или последнего Коша Запорожского _ Скальковский 1885

Исторія Новой Січи или последнего Коша Запорожского _ Скальковский 1885

Исторія Новой Січи или последнего Коша Запорожского _ Скальковский 1885

Исторія Новой Січи или последнего Коша Запорожского _ Скальковский 1885

Исторія Новой Січи или последнего Коша Запорожского _ Скальковский 1885

Згідно з легендою, запорізький козак Галушка проїжджав уздовж річки та побачив викрадення татарами дівчат ,які купалися ввечері у річці. Він звільнив дівчат, залишився жити на хуторі та й одружився з однією з них. Художник Володимир Виборний написав картину за мотивами легенди, зобразивши викрадення дівчат.

Виборний Володимир. Викрадення дівчат на запорозькому хуторі. х., м., 150х220. 2014 р.

Виборний Володимир. Викрадення татарами дівчат на запорозькому хуторі. х., м., 150х220. 2014 р.

На хуторі Галушківка знаходився млин, збудований у середині 19-го століття. 1985 р. буревій його зруйнував.

Млин на хуторі Галушківка

Млин на хуторі Галушківка

.

Млин на хуторі Галушківка

Млин на хуторі Галушківка

.

Млин на хуторі Галушківка

Млин на хуторі Галушківка

Млин на хуторі Галушківка

Млин на хуторі Галушківка

Майстер-клас «Карбування монет» на хуторі Галушківка

Карбування монет на хуторі Галушківка

Майстер-клас «Карбування монет» на хуторі Галушківка
Ви хочете відчути себе ковалем, спробувати одну з найдавніших професій? Тоді такий майстерклас точно доведеться Вам до душі. Адже це не тільки весело, але і кожен отримає унікальну монету хутора Галушківка, яку зробите власноруч.
Що відносно віку, для якого підійде такий майстер-клас, то він розрахований на дітей віком від 11 років і дорослих. Так як для того, щоб зробити чеканку монет, потрібно докласти достатню кількість сил. І, важливо дотримуватися техніки безпеки, щоб уникнути травм.
Вам будуть надані всі необхідні складові, щоб створювати унікальні монети від хутора Галушківка. . Це буде: спеціальний пеньок, професійний верстат для карбування монет, заготовки металевих монет, а також кувалда. І, головне — це кліше. Саме кліше зумовлює візерунок монети і її зовнішній вигляд після карбування.

Майстер-клас "Карбування монет" на хуторі Галушківка

Майстер-клас «Карбування монет» на хуторі Галушківка

Майстер-клас "Карбування монет" на хуторі Галушківка

Майстер-клас «Карбування монет» на хуторі Галушківка

Майстер-клас "Карбування монет" на хуторі Галушківка

Майстер-клас «Карбування монет» на хуторі Галушківка

Майстер-клас "Карбування монет" на хуторі Галушківка

Майстер-клас «Карбування монет» на хуторі Галушківка

Майстер-клас "Карбування монет" на хуторі Галушківка

Майстер-клас «Карбування монет» на хуторі Галушківка

Майстер-клас "Карбування монет" на хуторі Галушківка

Майстер-клас «Карбування монет» на хуторі Галушківка

Майстер-клас "Карбування монет" на хуторі Галушківка

Майстер-клас «Карбування монет» на хуторі Галушківка

Запрошуємо на Музичний благодійний етно фестиваль P.OS.PELOV-fest

Музичний благодійний етно фестиваль P.OS.PELOV-fest

Запрошемо! Усіх, хто бажає провести вихідний день – суботу 3 липня – на свіжому повітрі, послухати виступи дніпровських музик, які спеціально до фесту готують пісні українською, відвідати історичну екскурсію, яка розповість про життя українського козацтва, навчитися малювати Петриківським розписом, створювати гончарні витвори або куклу-мотанку, покататися верхи, постріляти з луку, власноруч відчеканити монету та скуштувати українську кухню!
Переходьте за посиланням: http://www.pospelov-fest.com.ua/registracija-2021/ або по qr-коду, обирайте спосіб трансферу, майстер-класи та екскурсію (за бажанням) та реєструйтеся!
По усіх питаннях: +380501308493
Усі зібрані благодійні внески будуть передані на термінові проекти @Біржа Благодійності «Добродій» на допомогу дітям, які намагаються побороти рак.
У музичній програмі виступи гуртів та окремих виконавців: «Кімната Гретхен», «МэриЛинор», «PORT ROYAL», «MAX PARAGRAPH», «АМиD», «SteN», «ПРОЩАЙ, ДЕКАДАНС», «Воскресный соул», Isabelle Briscolon, поетеси Сніжани Білої та їнших.
Безкоштовний трансфер із центру Дніпра (від цирку) до селища Гречане у Козацький хутір Галушківку та назад.
У якості вхідного білета – благодійний внесок у розмірі 300 гривень. Діти до 12 років – безкоштовно.
Фестиваль проводиться за підтримки Програми Культурна Столиця.

З якого часу відома Галушківка?

Исторія Новой Січи или последнего Коша Запорожского _ Скальковский 1885

З якого часу відома Галушківка

Исторія Новой Січи или последнего Коша Запорожского _ Скальковский 1885

Исторія Новой Січи или последнего Коша Запорожского _ Скальковский 1885

Исторія Новой Січи или последнего Коша Запорожского _ Скальковский 1885

Исторія Новой Січи или последнего Коша Запорожского _ Скальковский 1885

Исторія Новой Січи или последнего Коша Запорожского _ Скальковский 1885

Исторія Новой Січи или последнего Коша Запорожского _ Скальковский 1885

Масляна на хуторі Галушківка

Масляна на хуторі Галушківка

Масляна на хуторі Галушківка

Зимови етюди на хуторі Галушківка

Зимовий етюд Зимний этюд
Зимовий етюд Зимний этюд

Виборний Володимир
Зимовий етюд із серії «Хутір Галушківка»
к.,м., 2021

Зимовий етюд Зимний этюд

Виборний Володимир
Колодяць. Зимовий етюд із серії «Хутір Галушківка»
к.,м., 2021

Зимовий етюд Зимний этюд

Виборний Володимир
Клуня. Зимовий етюд із серії «Хутір Галушківка»
к.,м., 2021

Зимовий етюд Зимний этюд

Виборний Володимир
Зимовий етюд із серії «Хутір Галушківка»
к.,м., 2019

Як козаки в Галушківку заїжджали

Як козаки в Галушківку заїжджали

Як козаки в Галушківку заїжджали

День святої Покрови Пресвятої Богородиці , День захисника України,  День Українського козацтва. 

хутор Галушковка

День святої Покрови Пресвятої Богородиці , День захисника України,  День Українського козацтва ми святкували 14 жовтня на хуторі Галушківка

14 жовтня  мы святкували день святої Покрови Пресвятої Богородиці , День захисника України,  День Українського козацтва.

За 60 кілометрів від Дніпра знаходиться відомий на всю область козацький хутір

Галушківка

За 60 кілометрів від Дніпра знаходиться відомий на всю Дніпропетровську область Етнографічний парк "Козацький хутір Галушківка"

Як створювався Музей Хреста

Музей Хреста

Як створювався Музей Хреста розповів  на Тв каналі «Відкритий» співзасновник музею та історик — археолог Віктор Векленко

Оригінал відеозапису на каналі Відкритий