Блог

«Християнська спадщина нашої землі»

05 вересня 2017 р. о 15 годині в приміщенні Музею українського живопису (вул. Троїцька площа, 5-а) відбудеться відкриття виставки «Християнська спадщина нашої землі»

Єдиний в Україні і Східній Європі Музей Хреста, за підтримки програми Бориса Філатова «Культурна столиця» представить понад 1000 експонатів з 20 областей України. Українські натільні і нагрудні хрести, православні, католицькі і греко-католицькі вироби, розмаїття культової пластики з різних територій нашої країни.
Виставка присвячується Дню народження нашого міста і діятиме з 5 по 10 вересня 2017 року.

Снимок1

УКРАЇНСЬКІ ХРЕСТИ СЕРЕДНЬОГО ПОДНІПРОВ’Я XVIII– ПОЧТКУ ХХ СТ. (ПОПЕРЕДНІЙ ОГЛЯД)

Віктор Векленко
Геннадій Христян

Рис. 1. Українські хрести і хрестики Середнього Подніпров’я XVIII– початку ХХ ст.

Рис. 1. Українські хрести і хрестики Середнього Подніпров’я XVIII– початку ХХ ст.

Рис. 2. Українські хрести і хрестики Середнього Подніпров’я XIХ– початку ХХ ст.

Рис. 2. Українські хрести і хрестики Середнього Подніпров’я XIХ– початку ХХ ст.

Зведена таблиця хрестів до рис. 1 й 2

Зведена таблиця
хрестів до рис. 1 й 2

Українські хрести Середнього Подніпров’я XVIII– початку ХХ ст. (попередній огляд)

Середнє Подніпров’я, Середня Наддніпрянщина – долина Дніпра від гирла Десни до острова Хортиця (кінець Дніпровських порогів). Включає території як Ліво так і Правобережжя. Регіону належать південні райони Київщини й Чернігівщини, Полтавщина, північні райони Кіровоградщини, Черкащина та північно-західні райони Дніпропетровщини. Це територія, де найактивніше відбувалися процеси етнічного формування українців та котра завжди відігравала провідну роль у політичному і культурному житті України [26]. Проте в ставрографічному аспекті ця територія перебуває в стані Terra incognita. Аналіз колекцій музею Хреста [9–17] дозволяє зробити спробу привнести певну новизну у розумінні саме ставрографічного аспекту етноісторичної картини подій і явищ, які відбувалися тут впродовж століть.
На сьогодні в Україні існує три великих базових комплекси, в тій чи іншій мірі введених до наукового обігу, які дозволяють, спираючись на них, розглядати та інтерпретовувати ставрографічні знахідки різних територій. Це – Самарь-Богородицька фортеця-Стара Самара [1; 7; 8], комплекси з околиць с Липці Харківської області [2] та колишніх сіл Грабівка й Золотарівка Старосинявського району Хмельницької області [4]. Передусім визначено широке розповсюдження так званих «жіночих» і «чоловічих» натільних хрестиків, які знаходять на всих етнічних українських землях [5; 27]. Визначення ж натільних хрестів запорозьких козаків [6] дозволило розглянути питання про створення на їх підґрунті регіональних варіацій на цю тему. В цілому, на початок минулого року, завдяки накопиченню фондових матеріалів, з’явилася можливість доводити і на ставрографічних знахідках реальну регіональну етніку українських земель [3].
XVII–XVIII століття представлене домінуванням «жіночих» і «чоловічих» натільних хрестиків із додаванням численних зразків російської культової традиції. У другій половині XVIII ст. на всих українських землях з незрозумілих причин відбувається створення національних архетипів. Першими починають запорозькі козаки, підхоплюють цей процес мешканці Середнього Подніпров’я, Слобожанщини, Полісся і Прикарпаття. І цей процес триває до більшовицької агресії на українські землі. Але точніше датування цих явищ можливе лише після великих археологічних робіт із чітким датуванням знахідок.

У наведеній нижче публікації попередньо розглядаються дві групи хрестів. Перша – своєрідний мікст з перехідних моментів від запорозької традиції. Друга – вичленовування конкретного регіонального типу хрестів Середнього Подніпров’я. Ставрометрія та інші дані про знахідки наведені у таблицях (див. таблиці 1 та 2) [18–21].
Розпочинає ретроспективний огляд наперсний хрест з Полтавщини (рис. 1. 1). Виготовлений у запорозькому стилі, специфічними заповненнями зовнішніх кутів середохрестя він тяжіє саме до традицій Середньої Наддніпрянщини. Його аскетичність перегукується із дерев’яними хрестами Прикарпаття і свідчить про певну незаможність сільських парафій. Срібний хрестик з Уманщини тяжіє і до запорозької традиції, і до традицій регіону, і до класичних трійчастих хрестів XVIII ст. (рис. 1. 2). Чотири хрестики з Черкащини й Полтавщини (рис. 1 .3–5; 3.18) так само виступають таким собі проміжним варіантом, а срібні хрести з Черкащини (рис. 1. 6–8) всеж-таки ближчі до традицій запорозьких козаків. Таку ж саму близькість демонструють п’ять тільників (?) з Полтавщини й південної Київщини (рис. 1. 9, 10, 13–15), тоді як литий алюмінієвий (?) з околиць Диканьки ближчий до зразків ієрусалимського хреста (рис. 1. 9), а виготовлений із свинцево-оловянистого сплаву з Котелевського району тяжіє більше до наддніпрянських зразків (рис. 1. 12) [22]. Срібний з Правобережної Сокілки – класичний прямий латинський (рис. 3. 17), а алюмінієвий з Черкащини тяжіє саме до запорозького коріння (рис. 4. 12)
Друга група охоплює переважно Черкащину й Київщину, причому Київщина, передусім, – південна (рис. 2–4). Визначальним чинником слугують незначні лінійні розширення напівбалок, форма заповнень зовнішніх кутів середохрестя (в більшості випадків – лілеєподібні чи пелюсткоподібні) та підкулясті закінчення напівбалок. Функціональне призначення багатьох знахідок невизначене, оскільки вони могли бути як тільниками, так і нагрудними хрестами з жіночих комплексів прикрас. Дійсно нагрудними могли бути великі хрести 70–80 мм заввишки (рис. 2. 1–3, 5, 6; 3. 1) з Черкащини та Київщини, а також менші за розмірами, виготовлені з різних металів, але оздоблені трьома вушками (рис. 3. 4, 5, 14; 4. 4, 6, 8). Але в цьому контексті викликає здивування можливість використання в якості прикраси важкий свинцевий хрест (рис. 2. 4) [23].
Деякі з представлених хрестиків демонструють тяглість до католицької традиції зображеннями Розіп’ятого Господа на лицевому боці й Богородиці – на зворотному (рис. 4. 3, 7) але чи є це варіантом «чистого» католицизму або ж греко-католицькими впливами – невідомо. Більшість відносно невеликих хрестів, в цілому, відповідають визначальним ознакам, за винятком кількох з повною або частковою відсутністю кульок на кінцях (рис. 3.11, 15, 16; 4. 1, 8), проте деякі (рис. 3. 11, 16) мають дещо більше, ніж зазвичай, розширення напівбалок (рис. 3. 11, 16). Пояснень цьому явищу доки що немає [24, 25].
Наведені в публікації зразки далеко не повністю охоплюють як варіанти запорозької трансформації, так і розвиток місцевих архетипів. Відомі варіанти різноманітного заповнення зовнішніх кутів середохрестя, інші форми напівбалок, хрести із вставками з кольорового скла чи напівкоштовного каміння тощо. Ґрунтовніші визначення типів можливі після багаторічного опрацювання музейних фондів України та низки приватних зібрань тощо.

Вищенаведені матеріали підтверджують багатоваріантність української етнічної ставрографічної традиції у Середньому Подніпров’ї і дозволяють припустити розширення бази даних з метою збагачення розуміння етноісторичної картини в регіоні, системи культурних взаємовпливів і культурних взаємозв’язків між регіонами і традиціями.

_______________

1. Векленко В.А. Нательные кресты Самари–Богородицкой крепости: монография. – Д., 2010. – С. 63–67.
2. Векленко В. Ставрографічні матеріали з с. Липці Харківської області: презентація комплексу //Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: зб. наук. статей. – Вип. 21. – Ч. 1. – К., 2012. – С. 184–188.
3. Векленко В. Українська етніка регіональної ставрографії / В.Векленко // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні. Збірка наукових статей. – К., 2016. – Вип. 25. – С. 137–143.
4. Векленко В., Мігульов О. Ставрографічний комплекс з Старосинявського району Хмельницької області //Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: зб. наук. статей. – Вип. 20. – Ч. 1. – К., 2011. – С. 143–147.
5. Векленко В. О. Барочні хрести з матеріалів розвідок території Богородицької фортеці та фондів ДІМ ім. Д. І. Яворницького. // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: зб. наук. статей. – Вип. 12. – К., 2003. – С. 38–44.
6. Векленко В.О. Запорозькі натільні хрести XVIII ст. з території Середнього Присамар’я // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: зб. наук. ст. – К., 2009. – Вип. 18.– С. 109–113.
7. Ковальова І.Ф., Шалобудов В.М., Векленко В.О. Каталог старожитностей доби пізнього середньовіччя містечка Самарь та Богородицької фортеці. – Д.: Вид-во ДНУ, 2007.
8. Ковальова І.Ф., Шалобудов В.М., Харитонова О.В. Каталог старожитностей доби пізнього середньовіччя містечка Самарь та Богородицької фортеці. Вип. 2. – Д.: Вид-во «Ліра», 2013.
9. https://scontent-frt3-1.xx.fbcdn.net/v/t1.0-9/17424724_1762960480593111_7361057636835713497_n.jpg?oh=47b6e30c67504d8c655ff1bff7520abb&oe=596E9D9A
10. https://scontent-frt3-1.xx.fbcdn.net/v/t1.0-9/17342973_1762960493926443_1203071144891889285_n.jpg?oh=53b9267b269a85ce04b737c7c57aaf69&oe=59694A23
11. https://scontent-frt3-1.xx.fbcdn.net/v/t1.0-9/17309128_1762960490593110_8871864907029832437_n.jpg?oh=9e36833019937746bffe3f6e9a302393&oe=592B303F
12. https://scontent-frt3-1.xx.fbcdn.net/v/t1.0-9/17353505_1762953153927177_2091207606442010265_n.jpg?oh=f213e9ba32fa48f6f647a75f1eb997a5&oe=5929C80C
13. https://scontent-frt3-1.xx.fbcdn.net/v/t1.0-9/17424954_1762953150593844_2980942520442639776_n.jpg?oh=f4c2cc465e828f69edc8c7e1effe7a3b&oe=59635E9C
14. https://scontent-frt3-1.xx.fbcdn.net/v/t1.0-9/17155175_1762953523927140_8273225602636894534_n.jpg?oh=6c99e5b33dba29c1a4beabe58a420b9d&oe=59642442
15. https://scontent-frt3-1.xx.fbcdn.net/v/t1.0-9/17201104_1762953527260473_4920200479021250144_n.jpg?oh=5cca234c08b8bb2d96f978611252a925&oe=596DBD8A
16. https://scontent-frt3-1.xx.fbcdn.net/v/t1.0-9/17353193_1762954087260417_7525453194947196080_n.jpg?oh=ccf73ced448c76f134d13bdb47045943&oe=595877EE
17. https://scontent-frt3-1.xx.fbcdn.net/v/t1.0-9/17424932_1762954083927084_4264167356012061757_n.jpg?oh=3ab5c06754125f6e477227cd5085386d&oe=59689F5D
18. https://scontent-frt3-1.xx.fbcdn.net/v/t1.0-9/17352335_1762970387258787_2949928229972211408_n.png?oh=3799e7a00fae3e158af49683994229cd&oe=5961ED85
19. https://scontent-frt3-1.xx.fbcdn.net/v/t1.0-9/17309009_1762970383925454_2355692433408302404_n.png?oh=fd1bd3b636493ea0e427070d24831fb6&oe=596E1F5D
20. https://scontent-frt3-1.xx.fbcdn.net/v/t1.0-9/17362002_1762970390592120_830838069811060162_n.png?oh=7cc045af0e057620196d1a4bb0214ffa&oe=596090E0
21. https://scontent-frt3-1.xx.fbcdn.net/v/t1.0-9/17309306_1762970407258785_7530159723648993479_n.png?oh=fdd04a833c03d80802546f486449804f&oe=59732D60
22. https://scontent-frt3-1.xx.fbcdn.net/v/t1.0-9/17362405_1762967763925716_2983743789944507631_n.jpg?oh=bea0faae53f05b7af7706e62c7f8fbf5&oe=592941D3
23. https://scontent-frt3-1.xx.fbcdn.net/v/t31.0-8/s960x960/17158880_1762968137259012_8263735177555374069_o.jpg?oh=ad9e8755fe58c130b46b69533d0b09af&oe=5954941C
24. https://scontent-frt3-1.xx.fbcdn.net/v/t31.0-8/s960x960/17389053_1762968610592298_5733957061851782597_o.jpg?oh=97728900d90e22fd937d6d0e2ff02f59&oe=595E3024
25. https://scontent-frt3-1.xx.fbcdn.net/v/t31.0-8/s960x960/17434506_1762969240592235_7208681974487672638_o.jpg?oh=9e034ba2e023dbdc8a3346ae9f05825d&oe=592A7E11
26. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0
27. https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/25/1918_Carte_Ethnographique_de_L%27Europe_Ukrainiens.jpg/1200px-1918_Carte_Ethnographique_de_L%27Europe_Ukrainiens.jpg

Рис. 3. Українські хрести і хрестики Середнього Подніпров’я XVIII–ХІХ ст.

Рис. 3. Українські хрести і хрестики Середнього Подніпров’я XVIII–ХІХ ст.

Рис. 4. Українські хрести і хрестики Середнього Подніпров’я XVIII– початку ХХ ст.

Рис. 4. Українські хрести і хрестики Середнього Подніпров’я XVIII– початку ХХ ст.

Зведена таблиця хрестів до рис. 3 й 4.

Зведена таблиця
хрестів до рис. 3 й 4.

Зведена таблиця хрестів до рис. 3 й 4. Продовження

Зведена таблиця
хрестів до рис. 3 й 4.
Продовження

Зведена таблиця хрестів до рис. 1 й 2; продовження

Зведена таблиця
хрестів до рис. 1 й 2;
продовження

УКРАЇНСЬКІ ХРЕСТИ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ПОЛІССЯ XVIII–ХIХ СТ.

Віктор Векленко
директор Музею Хреста

Українські хрести лівобережного Полісся XVIII–ХIХ ст.

Рис. 1. Поліські хрестики XVIII–ХІХ ст. (1)

Рис. 1. Поліські хрестики XVIII–ХІХ ст. (1)

Досвід аналізу ставрографічної спадщини Самарі-Богородицької фортеці [1; 7; 8] та численних колекцій музею Хреста [2; 4], а також приватних зібрань та інтернет-аукціонів доводить наявність існування не тільки регіональних особливостей ставрографічний традицій, але і потужну етнічну українську складову українських етнічних земель [3].
Передусім це стосується «чоловічих» і «жіночих» хрестиків, котрі знаходять у великих кількостях не лише від Дніпропетровщини до Чернігівщини, від Донеччини до Прикарпаття, але і на Білгородщині й Курщині, у Воронезькій та Ростовсяких областях РФ [5]. Запорозькі хрестики [6] розповсюджені від Запорозької по Чернігівську, від Донецької по Рівненську області, при чому спостерігаються певна варіабельність базового архетипу. Зафіксовано українські ставрографічні традиції Слобожанщини… В окремих випадках притаманні певним регіонам зразки виступають ілюстративним матеріалом до міграційних процесів на українських землях впродовж XVIII–ХХ ст.
Нижченаведений матеріал присвячений Поліссю, а саме – лівобережній його частині.
Основніі експозиції Музею Хреста, присвячені Чернігівщині (2 вітрини), фіксують класичну картину – хрестики від часів Русі по ХХ століття [9; 10]. Проте впродовж останніх років, завдяки активному поповненню фондової збірки, виникла можливість вичленувати окремий тип хрестиків, переважно – натільних, властивих, передусім, саме Чернігівській області та суміжним територіям.
В фондових збірках Музею таких на сьогодні знаходиться 32 примірники (рис. 1–3) бронзових, латунних і срібних вироби, виготовлені литтям або вирубуванням, з карбуванням або його імітацією (див. Таблицю). За формою переважна більшість з них – прямі латинські з незначним лінійним розширенням напівбалок. Розміри коливаються від 29 до 50 мм по висоті та від 18 до 30 по ширині [11; 12].
Базовим архетипом для цієї групи хрестиків припускаємо саме запорозький тип подібних культових виробів, тобто предмет вирубаний з металевої платівки, прямий латинський за формою, з лінійним розширенням напівбалок та підтрикутним їх закінченням; лицевий бік прикрашений карбуванням [1, 63–66]. В подальшому ми спостерігаємо певні зміни, коли в пізніші часи карбування доповнювалося штампованими квітками, коли вирубування змінювалося на лиття, коли підтрикутне закінчення напівбалок перетворювалося на рівне, а прямі лінійні розширення – на підовальні форми. З території Чернігівської області походить класичний варіант срібного запорозького хрестика за формою, але без карбування [10]. В фондах Музею хреста також знаходяться як близький до «канонічного» зразка запорозького хреста (рис. 3.6), так і пізніші варіанти, викарбувані із срібла (рис. 2.9–11, 13).
«Поліські» хрестики походять переважно з Чернігівської області [13–15]. Дві знахідки надійшли з Київщини (рис. 1.10, 2.3), два – з Сумщини (Ямпільський район – рис. 2.12 та околиці м. Ромни – 3.4), один з Полтавщини (лубенський р-н, рис. 3.3). З 27 знахідок з Чернігівщини три походять з Ніжинського району, чотири – з Новгород-Сіверського, по одному – з Козелецького (рис. 1.2), Прилуцького (рис. 3.6) та Корюківського (рис. 1.11), причому тільки по останньому є більш детальна прив’язка до населеного пункту – околиці с. Тютюнниця. Решта – анонімні знахідки з території області. Подібна ситуація є певною константою, оскільки придбання здійснюються на інтернет-аукціонах, а продавці фіксують місця знахідок лише у виняткових випадках. Певною класикою є приватні колекції, коли їх власники накопичують матеріали лише за вподобаннями, не переймаючись детальнішою паспортизацією своїх придбань.
Домінуючими зображеннями на представлених предметах є карбування або імітація внутрішнього чотирикінцевого хреста та написів ис (іс) хс, а також сяйва вгорі і внизу на вертикальній балці.
Функціональне призначення більшості хрестиків невідоме, оскільки вони могли використовуватись і як натільні, і як нагрудні (в комплексах жіночих прикрас). Проте три вироби, скоріш за все, використовувалися виключно як компоненти намист. Два хрестики (рис. 3.1, 2) – із скляними вставками червоного гранованого скла в кастах, ймовірно, використовувалися саме в намистах, оскільки вставки могли псувати тканину сорочок. Ще один, із втраченою скляною вставкою та збереженими двома з трьох підвісок на кінцях рамен (рис. 3.5) – тільки як елемент жіночого вбрання. Подібні вироби – досить рідкісні, але не унікальні, оскільки зустрічаються на аукціонах, локалізуються по Чернігівщині і зараз перебувають у невідомих приватних зібраннях [16; 17].
Важливість об’єктивного визначення знахідок культової пластики із врахуванням етнографічних свідчень безсумнівна, оскільки ставрографічні матеріали в багатьох випадках можуть слугувати важливим етновизначальним маркером поселень і територій, що, в свою чергу, слугує важливим чинником як національно-патріотичного виховання, так і створення реальної етнічної картини подій на українських землях продовж XVIII–ХІХ століть.

__________

1. Векленко В.А. Нательные кресты Самари–Богородицкой крепости: монография. – Д., 2010. – С. 63–67.
2. Векленко В. Ставрографічні матеріали з с. Липці Харківської області: презентація комплексу //Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: зб. наук. статей. – Вип. 21. – Ч. 1. – К., 2012. – С. 184–188.
3. Векленко В. Українська етніка регіональної ставрографії / В.Векленко // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні. Збірка наукових статей. – К., 2016. – Вип. 25. – С. 137–143.
4. Векленко В., Мігульов О. Ставрографічний комплекс з Старосинявського району Хмельницької області //Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: зб. наук. статей. – Вип. 20. – Ч. 1. – К., 2011. – С. 143–147.
5. Векленко В. О. Барочні хрести з матеріалів розвідок території Богородицької фортеці та фондів ДІМ ім. Д. І. Яворницького. // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: зб. наук. статей. – Вип. 12. – К., 2003. – С. 38–44.
6. Векленко В.О. Запорозькі натільні хрести XVIII ст. з території Середнього Присамар’я // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: зб. наук. ст. – К., 2009. – Вип. 18.– С. 109–113.
7. Ковальова І.Ф., Шалобудов В.М., Векленко В.О. Каталог старожитностей доби пізнього середньовіччя містечка Самарь та Богородицької фортеці. – Д.: Вид-во ДНУ, 2007.
8. Ковальова І.Ф., Шалобудов В.М., Харитонова О.В. Каталог старожитностей доби пізнього середньовіччя містечка Самарь та Богородицької фортеці. Вип. 2. – Д.: Вид-во «Ліра», 2013.
9. https://scontent-frt3-1.xx.fbcdn.net/v/t1.0-9/17265249_1762710600618099_3988826805246027970_n.jpg?oh=154744e89b8fab88b2a5c3457da15186&oe=59275634
10. https://scontent-frt3-1.xx.fbcdn.net/v/t1.0-9/17264595_1762710933951399_6979916265786040823_n.jpg?oh=d88bec5234babfb66cfbf6ab0424e144&oe=596AA771
11. https://scontent-frt3-1.xx.fbcdn.net/v/t1.0-9/17308772_1762713250617834_5648718808871431378_n.png?oh=a705937b4520992f32deecbc977314b3&oe=59252260
12. https://scontent-frt3-1.xx.fbcdn.net/v/t1.0-9/17353326_1762713590617800_3331533897615833798_n.png?oh=cf8da1ce2d6158fa9ac640dc1aa7d114&oe=596CE85E
13. https://scontent-frt3-1.xx.fbcdn.net/v/t1.0-9/17190816_1756624437893382_8404043392825836749_n.jpg?oh=986d75555489f7195fe70ed367d44e02&oe=59682C46
14. https://scontent-frt3-1.xx.fbcdn.net/v/t31.0-8/s960x960/17097728_1756624611226698_2506576050862015784_o.jpg?oh=9fcc20ea1f6f77c4876ed9836de42e92&oe=595E6518
15. https://scontent-frt3-1.xx.fbcdn.net/v/t31.0-8/s960x960/17016810_1756624857893340_2812112626422571361_o.jpg?oh=270051db32549c82e2e4217006c829d0&oe=5962C9A9
16. https://scontent-frt3-1.xx.fbcdn.net/v/t1.0-9/16427787_1741680226054470_1307022298757645205_n.jpg?oh=731a7cd55433296a884f0d4bc38a1ccc&oe=595DCE65
17. https://scontent-frt3-1.xx.fbcdn.net/v/t1.0-9/16806970_1749071968648629_3549580934144639931_n.jpg?oh=9214de2ff8fba96e871c16743de747bc&oe=59704FF5

Рис. 2. Поліські хрестики XVIII–ХІХ ст. (2)

Рис. 2. Поліські хрестики XVIII–ХІХ ст. (2)

Рис. 3. Поліські хрестики XVIII–ХІХ ст. (3)

Рис. 3. Поліські хрестики XVIII–ХІХ ст. (3)

Зведена таблиця українських хрестів лівобережного Полісся Частина 1

Зведена таблиця
українських хрестів лівобережного Полісся
Частина 1

Зведена таблиця українських хрестів лівобережного Полісся Частина 2

Зведена таблиця
українських хрестів лівобережного Полісся
Частина 2

О сельском зеленом туризме..

Выборный Владимир, основатель хутора “Галушковка” в телепередаче Евгения Надиона – “Тема”.

Хрести з с. Іванівка Петриківського району (Дніпропетровська область)

10622704_1501803086708853_8547975956544306379_n
Село Іванівка Петриківського району (Дніпропетровська область).
Засноване нібито у 18 столітті. Скоріш за все – десь у середині або наприкінці. Це і хрестиками підтверджується. Тільки от хрестик у лівому верхньому куті – доби Київської Русі або Великого князівства Литовського …